За останні двадцять років пінопласт, або, як його ще називають, пінополістирол, міцно увійшов у наше життя. Найцінніша якість пінополістиролу – його низька теплопровідність. Він чудово утримує тепло! Цю властивість почали використовувати в будівельній галузі.
Сьогодні утеплення фасадів пінополістиролом дозволяє значно знизити витрати при будівництві багатоповерхових будівель різного призначення і ефективно зменшити тепловтрати будинку в приватному житловому будівництві.
Коефіцієнт теплопровідності пінополістиролу становить О,038 Вт/(м*К).
Візьмемо для порівняння інші популярні будівельні матеріали:
- Цегла 0,2-0,7
- Дерево 0,15
- Пінобетон 0,05-0,3
- Газобетон 0,1-0,3
- Бетон 1,5-1,7
- Граніт 2,4
- Мінеральна вата 0,034-0,039
Чим вищі показники, тим холодніший матеріал. Тож давайте розберемо страхи, пов’язані з використанням пінополістиролу.
Перший – “Пінопласт не дихає”.
Існує така властивість матеріалів, як паропроникність. Саме ця властивість визначає, дихає матеріал чи ні. Давайте подивимося на цифри.
Паропроникність пінополістиролу 0,05 Мг/(м*ц*Пв)
- Мінвата 0,5-0,6
- Бетон 0,03
- Цегла 0,11-0,17
- Пінобетон 0,11-0,26
- А тепер увага! Сосна або ялина поперек волокон – 0,06!
Тобто паропроникність пінопласту така ж, як у дерев’яного зрубу! І навіть краще, ніж у бетону!
Друге – “Пінопласт горить”.
За ступенем пожежної безпеки пінопласт відноситься до групи Г1. Це слабогорючий матеріал. Не дарма в маркуванні пінопласту є визначення – “самозатухаючий”. Дійсно, підпалити пінопласт досить складно. Він підтримує горіння, а це група пожежної безпеки Г1, але сам не горить. Спробуйте кинути сірник на шматок пінопласту, він буде плавитися, поки горить сірник. Як тільки він згасне, пінопласт також перестане горіти.
Але якщо поруч є основне джерело горіння, наприклад, дерево, пінопласт буде горіти разом з ним і, при цьому, виділяти досить токсичний дим!
Третє – “він розводить мишей”.
Миші можуть жити в багатьох місцях, але вони не живуть у пінопласті. Вони просто не почуваються там комфортно. Польові миші влаштовують свої гнізда на ділянці у звичайній траві під снігом.
Хатня миша скоріше прокрадеться в будинок, ніж оселиться зовні. Миші живуть там, де є багато виходів з гнізда і недалеко добиратися до їжі. Це місця під терасами, альтанками, ваннами, навіть під будинком. І, звичайно, в будинку. У пінопласті їм нічим дихати і нічого їсти. Вони можуть прогризти собі шлях всередину, але жити там не будуть. Тільки щури будуть гніздитися в пінопласті. Але, знову ж таки, не на фасаді! А у вільних листах, що зберігаються в сараї, гаражі чи підвалі.
Четверте – “з часом він зіпсується”.
Дійсно, пінопласт боїться прямих сонячних променів. На сонці він починає вигоряти в прямому сенсі цього слова. Він перетворюється на пил. Але дуже повільно. За рік на п’ять міліметрів.
Саме тому його треба покрити клеєм і сіткою. Сітка відіграє армуючу роль, а клей захищає від негоди і сонця. Зверху можна пофарбувати або нанести модну декоративну штукатурку, навіть обкласти плиткою.
Пінопласт із закритими порами практично не схильний до будь-яких впливів. Він витримує температуру до 80 градусів, не сідає, не боїться вологи (на відміну від мінплити).
При товщині стін в півтори цегли необхідно використовувати пінопласт товщиною 100-120 мм. Цього цілком достатньо. У будинку буде тепло і затишно.